|
ЗАТВЕРДЖЕНО
|
ПОРЯДОК
управління корупційними ризиками у діяльності
комунального некомерційного підприємства «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ»
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає алгоритм управління корупційними ризиками у діяльності комунальному некомерційному підприємстві «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» (далі – підприємство), яке включає процедури оцінювання корупційних ризиків.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
3. Принципами управління корупційними ризиками є:
інтегрованість - невід’ємність управління корупційними ризиками від діяльності організації, його впровадження у загальну систему управління організацією; врахування потреби у ресурсах, необхідних для виконання заходів впливу на корупційні ризики, під час планування та управління фінансовими ресурсами організації; врахування положень антикорупційної програми при прийнятті рішень та підготовці нормативно-правових актів та розпорядчих документів, що регулюють діяльність організації; залучення уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції (далі - уповноважений підрозділ (уповноважена особа)) до управління корупційними ризиками;
всеохопленість - здійснення управління корупційними ризиками щодо кожної функції організації з урахуванням її структури та розподілу повноважень між її самостійними структурними підрозділами організації, взаємозв’язків між різними функціями організації;
адаптованість - урахування особливостей середовища організації під час управління корупційними ризиками;
інклюзивність - належне і своєчасне залучення до всіх складових процесу управління корупційними ризиками зовнішніх та внутрішніх заінтересованих сторін з метою обміну інформацією та проведення консультацій;
динамічність - здійснення управління корупційними ризиками на системній та регулярній основі, врахування змін у середовищі організації, реагування на нові корупційні ризики та своєчасне й ефективне корегування заходів впливу на корупційні ризики, у тому числі шляхом внесення змін до антикорупційної програми;
достатність інформації - здійснення управління корупційними ризиками на підставі всієї інформації, наявної в організації;
постійне вдосконалення - покращення процесу управління корупційними ризиками завдяки набутим знанням та практичному досвіду з усунення, мінімізації корупційних ризиків з метою поступового зниження кількості таких ризиків або їх рівнів у діяльності організації.
II. Завдання директора підприємства та інших осіб
в управлінні корупційними ризиками
1. Завдання керівника організації в управлінні корупційними ризиками:
1) демонстрація лідерської позиції у впровадженні управління корупційними ризиками в усі сфери діяльності підприємства;
2) підтримка напряму запобіганню і протидії корупції у діяльності підприємста, демонстрація власним прикладом нульової толерантності до корупції, особиста участь у антикорупційних заходах підприємста;
3) прийняття розпорядчих документів з питань запобігання та протидії корупції, (у тому числі за потребою антикорупційної програми та змін до неї);
4) сприяння поширенню інформації щодо важливості впровадження управління корупційними ризиками в усі сфери діяльності підприємста;
5) утворення самостійного та функціонально незалежного уповноваженого підрозділу (визначення/призначення уповноваженої особи) та забезпечення його (її) організаційними, матеріальними та іншими ресурсами, достатніми для ефективного виконання покладених на нього (неї) завдань; забезпечення гарантій незалежності та періодичного підвищення кваліфікації уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) як координатора роботи з управління корупційними ризиками;
6) здійснення загального керівництва та контролю за процесом управління корупційними ризиками, аналізу ефективності управління корупційними ризиками;
7) ініціювання проведення регулярного оцінювання корупційних ризиків у діяльності підприємста (далі - оцінювання корупційних ризиків), утворення робочої групи, наділення її відповідними повноваженнями;
8) сприяння постійному удосконаленню процесів управління корупційними ризиками;
9) своєчасне реагування на можливі факти порушень антикорупційної програми, корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
2. Завдання уповноваженої особи в управлінні корупційними ризиками:
1) координація взаємодії учасників процесу управління корупційними ризиками;
2) забезпечення залучення внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін до процесу управління корупційними ризиками, у тому числі до складу робочої групи;
3) організація діяльності робочої групи:
надання пропозицій директору підприємства щодо персонального складу робочої групи;
здійснення підготовки засідань робочої групи;
забезпечення ведення протоколів засідань робочої групи;
проведення вступного тренінгу та надання методичної допомоги членам робочої групи з питань управління корупційними ризиками;
забезпечення обміну інформацією між членами робочої групи;
4) координація роботи з оцінювання корупційних ризиків та розробки заходів впливу на корупційні ризики;
5) підготовка пропозицій з визначення антикорупційної політики організації;
6) здійснення моніторингу та оцінки виконання антикорупційної програми;
7) здійснення моніторингу середовища організації, своєчасне реагування на зміни, що впливають на виникнення нових або зміну рівня існуючих корупційних ризиків;
8) забезпечення взаємодії організації з Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з питань, передбачених Законом та цим Положенням.
3. Завдання робочої групи в управлінні корупційними ризиками:
1) планування роботи з оцінювання корупційних ризиків;
2) дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків;
3) обмін інформацією та проведення консультацій із внутрішніми та зовнішніми заінтересованими сторонами, у тому числі шляхом їх опитування (анкетування);
4) здійснення ідентифікації, аналізу та визначення рівнів корупційних ризиків;
5) розробка заходів впливу на корупційні ризики.
4. Завдання працівників підприємства в управлінні корупційними ризиками:
1) дотримання антикорупційної політики організації під час виконання посадових обов’язків;
2) надання членам робочої групи достовірної інформації стосовно середовища організації, корупційних ризиків у її діяльності; участь у передбачених цим Положенням опитуваннях (анкетуваннях), інтерв’юваннях;
3) проходження періодичного навчання з питань запобігання та протидії корупції;
4) надання пропозицій щодо вдосконалення антикорупційної політики підприємства;
5) повідомлення в установленому законодавством порядку про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, недотримання внутрішніми заінтересованими сторонами антикорупційної політики організації, антикорупційної програми.
III. Оцінювання корупційних ризиків
1. Мета оцінювання корупційних ризиків та його етапи
1. Оцінювання корупційних ризиків проводиться з метою встановлення ймовірності вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками організації, встановлення причин, умов та наслідків можливого вчинення таких правопорушень, а також аналізу ефективності існуючих заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків.
Оцінювання корупційних ризиків є основою для підготовки та за необхідності подальшого удосконалення антикорупційної програми.
2. Етапами оцінювання корупційних ризиків є:
підготовка до оцінювання корупційних ризиків;
дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків;
ідентифікація корупційних ризиків;
визначення рівнів корупційних ризиків.
2. Підготовка до оцінювання корупційних ризиків
1. Підготовка до оцінювання корупційних ризиків здійснюється з метою інформування та залучення внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін до оцінювання корупційних ризиків.
2. Підготовка до оцінювання корупційних ризиків здійснюється у такій послідовності:
видання керівником організації розпорядчого документа про проведення оцінювання корупційних ризиків;
3. Розпорядчий документ про проведення оцінювання корупційних ризиків визначає:
1) мету проведення оцінювання корупційних ризиків;
2) формат оцінювання корупційних ризиків:
самооцінювання - здійснення оцінювання корупційних ризиків організацією самостійно;
3) строк (термін) проведення оцінювання корупційних ризиків.
4. Розпорядчий документ про проведення оцінювання корупційних ризиків доводиться до відома працівників підприємства не пізніше 3 робочих днів з дня його прийняття й одночасно розміщується на офіційному вебсайті, інших інформаційних ресурсах.
5. У разі проведення оцінювання корупційних ризиків у форматі самооцінювання створюється робоча група.
6. Робоча група утворюється за рішенням керівника організації, який затверджує її персональний склад та положення про неї.
7. Головою робочої групи визначається уповноважена особа.
До складу робочої групи, як правило, включають працівників підприємства, які за своїми діловими, моральними якостями та професійним рівнем здатні виконувати обов’язки членів робочої групи і забезпечити об’єктивні та неупереджені результати оцінювання корупційних ризиків.
8. На будь-якому етапі оцінювання корупційних ризиків до діяльності робочої групи можуть залучатися інші працівники підприємства.
9. Робоча група складає план оцінювання, у якому визначаються етапи діяльності робочої групи з урахуванням функцій підприємства, інших факторів середовища підприємства.
3. Дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків
1. З метою ідентифікації корупційних ризиків робоча група досліджує середовище підприємства та визначає обсяг оцінювання корупційних ризиків.
2. Середовище організації складається із внутрішніх та зовнішніх факторів.
Внутрішніми факторами середовища організації є:
- завдання, функції та повноваження підприємства, процеси прийняття рішень, що відбуваються або будуть відбуватися у плановому періоді;
- договірні та інші відносини і зобов’язання, які існують всередині підприємства;
- система управління підприємством, її організаційна структура;
- стратегії, політики та стандарти діяльності підприємства;
- інші внутрішні фактори середовища, визначені робочою групою.
Зовнішніми факторами середовища організації є:
- правові, соціальні, економічні, технологічні, культурні, екологічні фактори;
- взаємозв’язки між зовнішніми заінтересованими сторонами та підприємством, зокрема:
- договірні відносини, у тому числі потенційні, що можуть виникнути між підприємством та зовнішніми заінтересованими сторонами;
- взаємодія підприємства з державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами, в тому числі тими, які підприємство спрямовує, координує, контролює, яким підпорядкована, делегувала повноваження або делеговані повноваження яких виконує;
-взаємодія підприємства з юридичними та фізичними особами;
-інші зовнішні фактори середовища, визначені робочою групою.
3. Дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків здійснюються шляхом первинного збору та аналізу інформації про фактори середовища організації.
На цьому етапі також можуть бути виявлені окремі корупційні ризики та/або джерела корупційних ризиків.
4. Під час дослідження середовища організації та визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків робоча група:
визначає функції підприємства, що становлять значну економічну цінність;
встановлює внутрішні та зовнішні заінтересовані сторони підприємства, аналізує характер їх відносин з підприємством (відносини підпорядкування, підконтрольності, підзвітності, спрямування, координації, договірні відносини тощо);
формує перелік нормативно-правових актів та розпорядчих документів, що регулюють діяльність підприємства;
збирає та аналізує інформацію про інші фактори середовища підприємства та визначає потенційно вразливі до корупції функції та процеси.
5. Робоча група вивчає структуру підприємства, складає деталізований перелік функцій підприємства, що становлять значну економічну цінність.
6. Функції підприємства поділяються на основні та допоміжні (забезпечувальні).
Основними функціями організації є, зокрема: функції з реалізації повноважень, які визначені у нормативно-правових актах/статуті, що регулюють діяльність організації, та спрямовані на формування/реалізацію державної політики, забезпечення нормативно-правового регулювання, надання послуг, здійснення нагляду (контролю), управління об’єктами державної (комунальної) власності, виконання інших завдань організації.
Допоміжними (забезпечувальними) функціями організації є, зокрема: функції з управління підприємством, управління фінансами, проведення закупівель, управління документообігом, управління матеріальними ресурсами, управління інформацією, управління персоналом, організації правової роботи, внутрішнього контролю та аудиту, запобігання і протидії корупції, взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації.
7. Робоча група з урахуванням функцій та активів організації, що становлять значну економічну цінність, встановлює:
внутрішні заінтересовані сторони, які не увійшли до складу робочої групи, але можуть залучатися до процесу оцінювання корупційних ризиків;
зовнішні заінтересовані сторони, їхні інтереси та взаємозв’язки, які можуть впливати на виникнення корупційних ризиків та наслідки їх реалізації або можуть сприяти запобіганню корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням у діяльності організації.
Робоча група складає перелік внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін за визначеними нею категоріями й описує характер відносин заінтересованих сторін з організацією.
Результати аналізу внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін та характеру їх відносин з організацією враховуються при дослідженні інших факторів середовища організації, визначенні потенційно вразливих до корупції функцій і процесів, а також під час ідентифікації та аналізу корупційних ризиків.
8. Робоча група складає перелік нормативно-правових актів та розпорядчих документів, що регулюють діяльність підприємства. Такий перелік групується за функціями організації.
Нормативно-правові акти та розпорядчі документи, що регулюють діяльність організації, вивчаються при визначенні потенційно вразливих до корупції функцій і процесів, ідентифікації, аналізу корупційних ризиків, обранні заходів впливу на них, а також під час підготовки антикорупційної програми.
9. Під час збору та аналізу інформації про інші фактори середовища організації і визначення вразливих до корупції функцій та процесів робоча група:
1) аналізує результати оцінювання корупційних ризиків за попередній період, заходів впливу на них, оцінки ефективності їх виконання;
2) проводить опитування (анкетування) зовнішніх та внутрішніх заінтересованих сторін, аналізує та узагальнює отриману інформацію.
3) досліджує стратегічні плани діяльності, плани реформування, програми розвитку, нові проєкти, та програмні документи підприємства;
4) аналізує результати аудитів, перевірок, проведених щодо організації, інших організацій, які виконують подібні функції або реалізують подібні процеси, узагальнює та документує зібрану інформацію про можливі факти вчинення корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень, функції та процеси, з якими такі факти пов’язані;
5) аналізує звернення та скарги на діяльність підприємства, її окремих працівників, узагальнює та документує інформацію про можливі факти вчинення корупційних, пов’язаних з корупцією правопорушень, функції та процеси, з якими такі факти пов’язані, частоту надходження таких скарг;
6) аналізує: матеріали дисциплінарних проваджень, службових розслідувань; рішення суду у справах про притягнення працівників організації до адміністративної, кримінальної відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень; рішення суду у кримінальних, адміністративних, господарських справах, учасником яких була організація або інші організації, які виконують подібні функції або реалізують подібні процеси, та їх працівники;
7) аналізує відомості, які містяться у відкритих інформаційних системах, реєстрах і базах даних, у тому числі у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
8) вивчає аналітичні матеріали Національного агентства щодо аналізу корупційних ризиків, а також аналітичні матеріали інших державних, міжнародних, громадських інституцій з питань запобігання та протидії корупції та з інших питань, які пов’язані із діяльністю підприємства;
9) аналізує відомості із засобів масової інформації, соціальних мереж, інших відкритих джерел інформації про можливі факти вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками організації та працівниками інших організацій, які виконують подібні функції або реалізують подібні процеси.
10. При здійсненні оцінювання корупційних ризиків інформація збирається та аналізується за останні, як правило, три роки, що передують оцінюванню корупційних ризиків. Зібрана інформація враховується під час наступного оцінювання корупційних ризиків.
11. За результатами збору та аналізу інформації складаються аналітичні довідки.
12. На підставі зібраних та задокументованих відомостей уповноважена особа формує та вносить на розгляд робочої групи перелік потенційно вразливих до корупції функцій та процесів, які реалізуються організацією самостійно або спільно з іншими зовнішніми заінтересованими сторонами.
До потенційно вразливих до корупції функції та процесів належать такі, що:
- передбачають взаємодію організації, її працівників із зовнішніми заінтересованими сторонами;
- інші потенційно вразливі до корупції функції, визначені робочою групою.
13. Робоча група погоджує перелік функцій у діяльності підприємства як потенційно вразливих до корупції для їх оцінювання на предмет виявлення корупційних ризиків.
